Скандал довкола Національного музею Тараса Шевченка

Скандал довкола Національного музею Тараса Шевченка

Нещодавно відбулися конкурсні процедури,після яких директором Музею Шевченка залишився Д.Стус, призначений ще за Януковича з подачі Г.Герман. Що викликало бурхливу реакцію громадськості, зокрема, кількох лауреатів Шевченківської премії.

Оприлюднено відкритого листа:

“Громадськість української столиці і всієї України глибоко стурбована станом, у якому опинився Національний музей Тараса Шевченка в Києві, на бульварі Т. Шевченка,12.

Це найдорожча скарбниця нації. У фондах музею зберігаються оригінали Шевченкових творів, прижиттєві їх видання, автографи, меморіальні речі. Нині через бездумну перебудову колекція опинилась під загрозою – її евакуація в разі надзвичайної ситуації вкрай ускладнена. З тієї ж причини на випадок непередбачуваного лиха в небезпеці – життя працівників і відвідувачів музею.

Головна причина біди – нефаховість і несумлінність. Призначений у 2012 році на посаду генерального директора музею Дмитро Стус не мав жодного досвіду музейної роботи. Архітектор Лариса Скорик, з якою новопризначений директор знайшов спільну мову щодо перебудови споруди, не має ліцензії на виконання проектів, що пов’язані з пам’ятками культури (це прерогатива НДІ «Укрпроектреставрація»). Не має відповідної ліцензії і споживче товариство «Інбуд», у якого замовило роботи з реконструкції та реставрації КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (директор Вячеслав Непоп). Це беручке товариство вже витратило 32 млн. грн. державних коштів, але через неякісні роботи об’єкти досі не можуть здати в експлуатацію, хоч насправді недоремонтований музей уже понад два роки (!) приймає відвідувачів. Тепер для завершення робіт вимагають ще 15 мільйонів!

index7676На що пішли народні гроші?  Пам’ятку культури національного значення, палац родини Терещенків, спотворено. По-дикунськи замуровано головний вхід до палацу, цілий ряд вікон  і ще кілька входів-виходів (вище мовилося про загрозу через це для людей і для колекції). Зазнала будівля і внутрішньої перебудови. Така реконструкція заборонена Законом України про збереження культурної спадщини, дозволені лише роботи з реставрації та консервації. Всупереч Закону України про музеї і музейну справу знищено садок у дворі (рекреаційна зона!), а з ним і шовковицю, вирощену з саджанця, привезеного з  Новопетровського укріплення, з саду, що його садив сам Т. Шевченко. Незаконно зведений  на місці чарівної оази атріум порушує автентичний вигляд пам’ятки й світловий та температурно-вологісний режим музею. Мало того, через неякісні будівельні роботи він у негоду тече, мов решето.

Не будучи експозиціонером, Лариса Скорик скалічила головну експозицію музею Тараса Шевченка на Тарасовій горі. Цей прикрий досвід прислужився і в Києві. Експозиція неграмотна, експонати розмішені хаотично, автографи Шевченка практично лежать на підлозі. Зникли портрети великих попередників Т. Шевченка, наприклад, Є. Гребінки, зате з’явилися парсуни підручних Миколи І – Дубельта й інших. А перший експонат, який зустрічає відвідувача – портрет Катерини ІІ.

Дирекція музею здійснює хибну кадрову політику. Установа, безперечно, повинна поповнюватись молодими кадрами, але в кожному музеї бережуть досвідчених фахівців. Натомість із Національного музею Тараса Шевченка змушені були піти висококласні спеціалісти з експозиційної роботи, видавничої справи, автори численних шевченкознавчих праць. Дійшло до того, що в музеї зараз нікому вести фахові екскурсії з ряду тем.

Усе це дозволяє нам стверджувати, що ситуація з музеєм катастрофічна.

Вимагаємо негайного створення компетентної комісії для вивчення проблеми.

Керівництво музею повинно бути замінено. Головна експозиція має бути побудована заново. Будівлі, пам’ятці архітектури, слід повернути автентичний вигляд за кошти порушників законодавства у сфері збереження культурної спадщини.

Головний музей України зазнає наруги, на яку не спромоглася навіть радянська влада. Далі так тривати не може.

З повагою:
Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка
Дмитро Павличко, Павло Мовчан, Анатолій Гайдамака,
Феодосій Гуменюк, Василь Герасим’юк, Володимир Недяк”

Міністерство культури України опинилося у дуже непростій ситуації. Адже, судячи з усього, цей скандал буде мати помітні і непрогнозовані наслідки.

Ми звернулися до редактора журналу “Музеї України” Віктора Тригуба за коментарем.

-Керівники Мінкульту дуже легковажно поставилися до процедури проведення конкурсів на заміщення вакантних посад у провідних музеях з Національним статусом, підпорядкованих Міністерству! – підкреслив В.Тригуб, – Звідси і проблеми, дивні члени в комісіях, хронічні порушення законів. Випадкові люди безконтрольно обирають випадкових директорів, а винним за все призначається Мінкульт. Хоча, формально, все без великих порушень. Тут щось змінить лише судове рішення, якщо хтось ризикне подати позов…

Моє враження – все закінчиться нічим…

Дмитро Полукєєв, студент університету “Україна”

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s